13:15 Великий адронний коллайдер | |
 Коллайдер побудований в науково-дослідному центрі Європейської ради ядерних досліджень (фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN), на кордоні Швейцарії та Франції, недалеко від Женеви. За станом на 2008 рік Великий адронний коллайдер є найбільшою експериментальною установкою у світі. Великим названий з-за своїх розмірів: довжина основного кільця прискорювача складає 26 659 м; адронним - з-за того, що він прискорює адрони, тобто частинки, що складаються з кварків; коллайдером (англ. collide - стикатися) - з-за того, що пучки частинок прискорюються в протилежних напрямках і стикаються в спеціальних місцях. Фінансування та розробка проекту здійснюється більше, ніж 10000 науковців та інженерів, представниками різних університетів та лабораторій з понад 100 країн світу. Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора діаметром 27 км) на глибині до 175 метрів ( 570футів ) під землею на кордоні Франції та Швейцарії, поблизу Женеви, Швейцарії. Як свідчить назва, він призначений для прискорювання адронів, зокрема протонів так і важких іонів. Детектори На ВАК було встановлено шість детекторів, розміщених у міжсекційних блоках. Двоє з них- ATLAS та CMS( Компактний мюонний соленоїд ) – великогабаритні колайдери,головною ціллю яких є фіксування елементів. ALICE (Великий іонний колайдер) та LHCf є набагато меншими та обмеженими операційно. ATLAS - один з двох детекторів з широкою сферою функціонування з метою нових відкриттів та відповідей на старі питання. CMS - детектор з широкою сферою функціонування, котрий "полює” на бозони Хіггса і шукає природу походження темної матерії. ALICE - вивчатиме "рідинну” форму існування матерії , відому як кварк-глюонна плазма, короткий проміжок існування якої виникає відразу ж після Великого Вибуху. LHCb - вивчатиме рівну кількість матерії та антиматерії, яка вивільняється після Великого Вибуху . Намагатиметься дати відповідь на питання: "Що сталося зі «зниклою» антиматерією?” Призначення Планувалося, що запуск колайдера дозволить виявити так звані бозони Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. Спостереження бозона Хіггса може підтвердити прогнози та «недостатні зв'язки» в стандартній моделі фізики, пояснити, в який спосіб інші елементарні частинки отримують такі властивості, як маса. Учасники проекту ВАК розраховують з його допомогою отримати антиматерію. Історія Проект був задуманий 1984 року, його реалізацію почали 2001-го. Запуск ВАК спершу планували на 8 липня 2008 року, але відбувся він 10 вересня. Запуск вважають успішним - пучок частинок з енергією 450 гігаелектрон-вольт проведено по всьому кільцю колайдера. Офіційну церемонію відкриття Великого адронного колайдера заплановано на 21 жовтня 2008 року. Але через аварію, яка сталася 19 вересня, реально ВАК запустять не раніше весни 2009 року. Цікавим є той факт, що Великий адронний колайдер розрахований на функціонування впродовж лише 10 років, але науковці запевняють, по завершенню цього періоду на світі вже з'явиться набагато більший та потужніший його "родич". Укаїнський внесок В експерименті задіяно понад 30 країн світу. Зокрема, українські (харківські) науковці з Харківського фізико-технічного інституту та НТК "Інститут монокристалів", фізик-теоретик Г.М.Зінов'єв брали участь у частині проекту ВАК — роботах над системою детектування ALICE (внутрішньою трековою системою). У Науково-дослідному технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В.Борщова налагодили відповідне виробництво. Фінансування української частини робіт здійснювалося коштом Українського науково–технічного центру, створеного відповідними департаментами США, Японії та Канади, а також INTAS, ЦЕРН і НАТО, адже офіційно участь України в CERN досі не оформлено. Громадський резонанс Волтер Ваґнер, власник ботанічного саду на Гавайських островах, і Луїс Санчо (Іспанія) подавали позов до суду, вимагаючи заборонити запуск Великого адронного колайдера. На їхню думку, запуск пристрою небезпечний для людства: колайдер може породити невелику чорну діру або «дивну частку», яка перетворить Землю на грудку «дивної матерії». Дослідники з CERN спростовували ці гіпотези і називали заяви Ваґнера і Санчо «нісенітницею». | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |